Канабіс – пекельно дієвий препарат. Він лікує запалення, біль, нудоту, тривожність та багато інших станів і захворювань. Але, як і в випадку з будь-якими іншими ліками, споживання канабісу має свої ризики.
Найбільш суттєвим із ризиків вживання канабісу вчені вважають виникнення розладу зловживання канабісом (CUD, cannabis use disorder). Ми не будемо тут зупинятись на риториці вітчизняних наркологів, які “залежність від марихуани” звикли описувати у найчорніших фарбах, з аргументами, в яких брак конкретики щедро компенсується емоціями. При підготовці цього матеріала нас цікавили реальні дослідження, які проводяться у цивілізованому світі.
Дослідження показують, що у приблизно 9% споживачів канабісу розвивається процес, який можна назвати залежністю. Такий розлад зловживання – це питання трьох С (control, compulsivity, consequence) “втрата контролю над споживанням, компульсивність споживання та шкідливі наслідки споживання”, – говорить Ітай Данович, завідувач кафедри психіатрії та поведінкових нейронаук у Седар-Синай. Звикання до канабісу також може бути ознакою розладу.
В порівнянні з важким наркотиками, зокрема з героїном, який викликає залежність у кожного четвертого споживача, ризик розвитку залежності від канабісу набагато нижчий. Симптоми відміни у випадку з коноплями, також не співвимірні – дратівливість та депресії, на відміну від судом та галюцинацій у випадку відміни героїну. До того ж, смерть від передозування канабісом вам точно не загрожує.
Втім, недооцінювати ризики від вживання канабісу так само недоречно, як і переповідати ненаукові страшилки про “марихуанову ломку”.
На хвилі прийняття та нормалізації канабісу в соціумі та медицині, ми ризикуємо втратити з виду його потенційну шкоду, особливо для підлітків, чий мозок ще знаходиться в стадії розвитку. Канабіс у світі вживає набагато більше людей, ніж героїн. Це означає що загальна кількість споживачів, які ризикують отримати пов’язані з таким вживанням розлади, досить висока. І дослідження показують, що поширеність розладу зловживання канабісом збільшується. Можливо, це наслідок глобального процесу легалізації, коли державна регуляція обігу наближує дані до достовірності. Або ж це так працює де-стигматизація тих, хто звертається за медичною допомогою, а можливо, є і інші, невідомі наразі фактори. Хоча канабіс має надзвичайний потенціал поліпшувати фізичне і психічне здоров’я людей, розуміння та зниження його негативного впливу не менш важливе.
Яка така “залежність”?
Не менш важливим є однакове розуміння термінів експертної дискусії і класифікації залежності, як явища. Вітчизняна наркологія традиційно залежністю називає все підряд, і у кращому випадку розділяє залежність фізичну і психологічну. В той же час світова наука оперує тут, як мінімум двома ключовими термінами: dependence та addiction. І це принципово різні “залежності”.
Залежність (dependence – англ.) це фізичний феномен, під час якого розвивається фізичне чи психологічне звикання до певної субстанції, і якщо вживання припиняється, має місце синдром відміни. Але є і вид залежності (addiction – англ.), що характеризується зміною поведінки через біохімічні зміни у мозку, викликані тривалим вживанням речовини. Можливо, це те, що у нас звикли називати “наркоманією”, але це не буде прямим і точним відповідником.
“Це [addiction – ред.] характеризується втратою контролю. Можна виробити залежність від медичних препаратів, наприклад стероїдів, без розвитку наркоманії. Також можна розвинути такий розлад без розвитку залежності – наприклад в випадку якщо вживання алкоголю шкодить здоров’ю та є неконтрольованим, але оскільки це не відбувається щоденно, фізичної залежності може не бути. “Важливою рисою всіх засобів, що викликають залежність є те, що вони стимулюють повторне вживання”, – говорить Дановіч.
При відмові від канабісу можливі дратівливість та депресія.
Отже вчений стверджує, що канабіс (як і алкоголь та опіоїди) може викликати як залежність (так, укупі з абстиненцією), так наркоманію. Але сам канабіс – не єдиний фактор зміни поведінки. “Ризик розвитку розладів набагато більше залежить від особи, ніж від субстанції”, каже Дановіч. Якби справа була лише в канабісі, всі споживачі б ставали залежними. На рівень ризику розвитку наркозалежності впливають також і генетичні на соціальні фактори.
Потрібно більше досліджень.
Також важливим є фактор дозування і пропорції різних сполук в канабісі, який вживається. Протягом десятиліть розроблялись сорти з усе вищим рівнем тетрагідроканабінолу (THC), в той час як канабідіол (СBD), компонент, що компенсує психоактивну дію THC, у ході селекції майже повністю зник з деяких сортів. Можливо приріст випадків розладів, пов’язаних із зловживанням канабісом має щось спільне з цим?
Нове дослідження, опубліковане в journal Drug and Alcohol Dependence виявило, що особи, які вперше спробували канабіс з високим вмістом THC (в середньому 12%) мають в чотири рази вищий ризик виникнення залежності. Але дослідження має два важливі застереження. По-перше, особи, які брали участь в цьому дослідженні, мали попередню історію вживання наркотичних речовин. По-друге, в дослідженні брались до уваги перші симптоми виникнення розладу, а не їх повноцінний діагноз.
Врахування таких деталей покращує шанси виявити та вилікувати розлад. “Раннє втручання є дуже важливим в вирішенні проблеми зловживання та попередженні виникнення розладу”, – стверджує професорка психології з Державного університету штату Айова та співавторка дослідження, Брук Артербері. Але щоб це стало можливим, додає вона, важливо краще розуміти коли і як з’являються симптоми.
Відповіді на ці питання, схоже, будуть дуже важливими саме для втручання у випадку споживачів-підлітків, чий мозок все ще знаходиться в стадії розвитку аж до середини третього десятиріччя життя. Дослідження вказують, що надмірне вживання канабісу у випадку цієї демографічної групи може викликати зміни в мозку. Хоча нещодавнє дослідження, надруковане у журналі European Neuropsychopharmacology, не знайшло морфологічних змін кори головного мозку у хронічних курців канабісу, мова в цьому дослідженні звісно йшла про дорослих хронічних курців.
Також важливо пам’ятати, що в списку наркотиків, канабіс і близько не такий небезпечний, як опіоїди. Але через політику повної заборони, вченим досі перешкоджали в проведенні досліджень впливу канабісу на людський організм, зокрема того, як різні дозування впливають на різних людей. Також недостатньо вивчався потенціал розвитку розладу. Розуміння цього допоможе в інформуванні людей про те, як вживати канабіс менш ризиковано. Такі групи як NORML (Національна організація за реформу законів щодо марихуани), наприклад, вимагають запровадження відповідного маркування для продукції з канабісу із закликом тримати в недоступному для дітей місці. І обов’язково чітко повідомляти про “місність” продукції – брауні з 100 мг. THC це не для разового вживання.
NORML: щоб зменшити ризики споживач повинен чітко знати, що саме він вживає.
“Ми вимагаємо відповідного маркування тому, що розуміємо, що канабіс це речовина, яка змінює настрій,” – говорить Пол Арментано, заступник директора NORML. “Воно викликає певну залежність і несе потенційні ризики. І ми вважаємо, що політика повної заборони перебільшує ці ризики, в той час, як регулювання їх мінімізує.”
Як і інші розлади, пов’язані з зловживанням речовинами, у випадку з канабісом залежність лікується. І разом з тим, як вчені все краще розуміють цей розлад, з’являється можливість втручання з відповідною терапією. Канабіс має величезний потенціал в медицині і може бути застосований для лікування цілого ряду хвороб. І він зможе ще краще допомагати споживачам, коли стане можливо точніше охарактеризувати його ризики.
Я обожаю маривану!