У документуванні “наркозлочинів” в Донецькій області продаж наркотиків складає сумні 12%. Більшість справ, що ідуть в суди – за кілька грамів без мети збуту. Але змінювати звички поліція не збирається, бо “не готова” боротися з наркобізнесом?

“Справою дуже делікатною” назвав питання декриміналізації незначних правопорушень  у сфері незаконного обігу наркотиків очільник Національної поліції в Донецькій області Микола Семенишин.

“Що стосується декриміналізації окремих правопорушень у сфері обігу наркотиків, як на мене, ми ще до цього не готові,” –  заявив Семенишин  в ефірі маріупольського телеканалу МТВ.

При цьому головний поліцейський Донеччини вочевидь не бачить ніякої проблеми в тому, що його підлеглі практично перестали переслідувати збут наркотиків, поповнюючи статистику затримань за рахунок осіб, що зберігали невеликі кількості заборонені речовини без мети збуту.

“У нас більше 1200 кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Що стосується збувачів, нами задокументовано 144 факти збування наркотичних засобів”.

ЧИТАТИ: Начальник поліції Києва: зберігання без мети збуту варто декриміналізувати

Приведені Семенишиним показники “ефективності” МВС у Донецькій області загалом повторюють статистику МВС по країні. У 2017 році кількість засуджених за збут наркотиків в Україні склала “рекордні” 562 вироків. 

За даними організації Альянс громадського здоров’я у 2017 році за наркозбут засудили на 23% менше людей, ніж у 2016 році, зате за незаконне зберігання наркотиків покарали на 22% більше українців. Правозахисна організація стверджує, що вперше за 15 років їхніх спостережень 80% всіх засуждених за наркозлочини проходили за статтею “зберігання без мети збуту”.

ЧИТАТИ: Поліція похвалилась рішучим затриманням … крихти конопель (ФОТО)

В інтерв’ю Микола Семенишин не дає оцінки цьому факту і взагалі стверджує, що критерії роботи поліції стосовно оцінки її ефективності змінено і “ніхто не ставить таких задач, що давайте людей, що хворіють на наркоманію, притягувати до кримінальної відповідальності”. Але з його відповідей зрозуміло, що декриміналізацію зберігання без мети збуту (тобто виведення незначного діяння в розряд адміністративних правопорушень) він чомусь розуміє, як … “легалізацію”. 

“Якщо ми легалізуємо сьогодні і скажемо, будь-ласка, вживайте коноплю, куріть, ми збільшимо зразу дуже різко число дорожньо-транспортних пригод.” – заявив Семенишин. 

На його думку “для запобігання такої хвороби, як наркоманія”, потрібен “комплексний підхід”.  На його думку є “компетентні органи, які мають право вносити до парламенту відповідні пропозиції про нормативно-правову базу щодо комплексного вирішення цього питання”.

“Зрозуміло, що коли ми говоримо про куріння коноплі і вживання синтетичних наркотичних засобів, то меншу шкоду приносить вживання саме канабісу”, – заявив Семенишин, але відразу зазначив, що він проти декриміналізації відповідних статей кримінального кодексу (про зберігання невеликих кількостей без мети збуту)”.

Сьогодні порогом кримінальної відповідальності за зберігання без мети збуту канабісу є 5 грамів. За незаконне зберігання менших кількостей передбачено адміністративну відповідальність. За словами експертів такий поріг є невиправдано заниженим, що змушує правоохоронні органи та судову систему витрачати зусилля на переслідування порівняно незначних правопорушень і це лише покращує життя організованій наркозлочинності.

Як повідомлялось, у березні 2018 року Міністерство охорони здоров’я України винесло на обговорення проект змін до наказу №188 про затвердження невеликих, великих і особливо великих кількостей наркотичних речовин, що перебувають у незаконному обігу. Зокрема пропонується збільшити поріг, що розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконне зберігання канабісу без мети збуту, з 5 до 25 грамів.  В пояснювальній записці МОЗ стверджується, що надмірна криміналізація незначних правопорушень не скоротила масштаби нелегального ринку, а навпаки розширила їх.