Нещодавно Конституційний Суд Грузії ухвалив епохальне рішення щодо канабісу. Чи значить це, що Тбілісі перетвориться на другий Амстердам і якими будуть суспільні наслідки такого рішення?
Про медичний та соціально-політичний аспекти легалізації марихуани з відомим психіатром Тіною Берадзе поспілкувався Міхаіл Хецуріані, медичний редактор видання Likar.info .
– Тіна, дякую, що погодилась поговорити на цю тему.
– З великим задоволенням! За іронією долі, буквально днями проходила гарвардські курси для психіатрів з теми наркозалежності. Тож ти дуже вчасно до мене звернувся з такою пропозицією. А за нашою з тобою Батьківщиною завжди пильно стежу, тим паче з великим задоволенням відповім на всі питання.
– Як ти сприйняла новину про декриміналізацію вживання марихуани в Грузії?
– Безумовно, позитивно! Вживання марихуани не повинне бути приводом для переслідувань. До цього прийшов весь цивілізований світ, і мені дуже приємно, що це робить і Грузія.
– Якщо в Амстердамі можна відвідати брауні з канабісом, чи значить це, що скоро з’явиться хачапурі з марихуаною, який можна буде вільно купити?
– Ні, звичайно. До речі, той факт, що в Амстердамі ти можеш поїсти кекс чи брауні з коноплею, зовсім не означає, що марихуана там легалізована. Її можна продавати, але не вирощувати. Тому те, що відбулось у Грузії – це лише перший, але важливий крок. Легалізація марихуани передбачає вирощування, збут та продаж марихуани і її продуктів.
-Я, до речі, нещодавно повернувся із Амстердама, і якихось натовпів, що курять траву там так і не побачив…
-І не побачиш. Як це не парадоксально, але в Голандії рівень вживання марихуани один із найнижчих у Європі. Якщо в Америці майже 50% людей у віці від 15 до 64 років хоча б раз в житті вживали марихуану, то в тій же Голандії – 22-24%. У Франції діє дуже жорстке законодавство щодо марихуани, а кількість людей, які бодай раз її вживали, сягає 42%.
-Тобто, ти хочеш сказати, що, коли марихуану дозволити, до неї просто втрачається інтерес?
-Так. Це досвід багатьох країн, не лише Голандії. Заборонений плід завжди солодкий, і тільки но ви усуваєте покарання, це стає не так цікаво. Тут ще грає роль поведінка людини, яка значним чином зумовлена біохімічним субстратом. Теорію залежності зараз переглядають, з’являються нові дані, спираючись на які будуються зовсім інші підходи до терапії тої чи іншої залежності. Як це добре показали канадці, рівень дофаміна у наркомана підвищується тоді, коли він починає думати про чергову дозу, а не в момент, коли він вживає наркотик. Якраз таки в момент вживання дофамін стрімко падає. Це інакший погляд на механізм розвитку залежності, який послужив одним із приводів для створення нової концепції лікування наркозалежності. Наркоману поступово зменшують дозу і в якийсь момент наркотик повністю прибирають. І це чудово працює!
– З’являється все більше даних про терапевтичні властивості марихуани. Чи не пов’язана з цим світова тенденція з декриміналізації та легалізації?
-У тому числі. Ти знаєш, яка проблема в Америці? Там на кожному кроці лікарі прописують опіати. Величезна кількість людей приймають знеболювальні, а щороку в країні реєструють тисячі смертей від передозувань знеболювальними препаратами. Марихуана також є знеболювальним, але діє вона зовсім інакше, і на фізичному рівні при грамотному вживанні не призводить до таких побічних ефектів. Тому в кількох штатах марихуана легалізована. Якщо тобі потрібен канабіс, є місця, де ти можеш купити чистий продукт…
-Що ти маєш на увазі під чистим продуктом?
-Марихуана, яка не оброблена хімічно. На жаль, на чорному ринку здебільшого присутня саме хімічно оброблена марихуана. Її, наприклад, обробляють формальдегідом. Робиться це для підсилення ефекту та більш швидкого звикання. Формальдегід є канцерогеном і викликає рак. Хімічно оброблена марихуана – небезпечний продукт, з яким потрібно боротися. У країнах, де легалізовано, або хоча б декриміналізовано марихуану, хімічно обробленого продукту вкрай мало. Це дуже важливо розуміти, перед тим, як кричати про те, що з легалізацією ми всі станемо наркоманами!
– Повна нісенітниця. Став би ти алкоголіком від того, що випив бокал вина? До слова, алкоголізм – проблема куди страшніша. На мій превеликий жаль, але Україна одна з лідерів за вживанням спирту на душу населення. Скільки зруйнованих сімей, скільки нещасних дітей у нашій країні від алкоголю. А як лікар, я тобі скажу, що алкоголізм не лікується. Все, що мені вдавалося, це ремісія. У когось коротка, у когось довга, після чого людина зривалася і починала пити знову. Навіть при залежності від героїну людину можна врятувати, оскільки у наркоманів немає такої сильної деградації особистості. Я, як лікар, все ще можу зачепитися за особистість наркозалежного і знайти мотивацію на вилікування. У алкоголіків це практично неможливо.
Я бувала у країнах, де 90-літні жують коку і щодня вживають марихуану в різних видах, але ці люди не наркомани! Чому людина стає наркоманом – це зовсім окрема тема для розмови. Якщо коротко, то це спосіб уникнути дуже серйозної внутрішньої невирішеної проблеми. Просто так люди не стають наркозалежними, і від того, що у вашій країні в аптеці чи кофешопі з’явиться марихуана, я тебе запевняю, наркоманів більше не стане.
-Але у суспільстві все ж є побоювання, що з легалізацією ми втратимо контроль над вживанням марихуани…
– Навпаки. Це зараз у нас немає ніякого контролю. У країні процвітає чорний ринок. Це як із сухим законом, коли в країні було катастрофічно багато смертельних випадків від отруєння неякісним алкоголем. У США в період сухого закону процвітала алкогольна мафія, для якої закон був просто золотою жилою.
Коли марихуана стає легальною, у суспільства з’явиться можливість розглянути цей продукт під мікроскопом. Це значить, що у країні з’являться стандарти для цього продукта. Ти банально можеш відправити куплений зразок на експертизу, чи немає там додаткових хімічних сполук, що підсилюють ефект, чи, можливо там надто багато пестицидів.
-Звісно! І це лише один аспект даної проблеми. А уяви, скільки часу витрачає поліція і суди через закону про криміналізацію вживання канабісу? Скільки на це держава виділяє коштів! Але ж весь цей час і ресурси можна було спрямувати на боротьбу з реальною злочинністю. Ну і, нарешті – криміналізація не вигідна з економічної точки зору. Легалізація створить новий ринок. З’являться ніші, в яких будуть зайняті люди. Це вирощування, збір, збут і продаж медичної марихуани. Держава з цього матиме податки. У виграші будуть всі, крім, звісно ж, тих, хто сидить на потоках чорного ринку.
-Ти очікуєш, що у Грузії невдовзі будуть ці позитивні зміни?
-Поки ні, адже легалізації там не відбулося. Ось, якщо держава піде далі, то безперечно так. Через викривлену інформацію у ЗМІ, багато хто подумав, що зараз можна приїхати у Грузію і покурити трави. Ні, це не так. Вам просто за це нічого не буде.
– Як думаєш, Україна скористається прикладом Грузії, і якщо так, то як українське суспільство це сприйме?
-Мені важко відповісти на це питання. Реакція суспільства в Україні, на мою думку, буде не такою радикальною, як в Грузії, адже в Україні не такі сильні позиції церкви. Зараз грузинська церква активно противиться цим змінам, а ця інституція має дуже великий вплив у країні. З іншого боку, поки я не бачу грунту в Україні для прийняття відповідних законів. Говорити про легалізацію марихуани можливо лише тоді, коли в країні проведено реформи у правоохоронній сфері та в медицині. У нас надто багато інших проблем, і я думаю, що питання про марихуану поки не встане. А легалізація медичної марихуани допомогла б багатьом важко хворим людям, які потребують знеболення. Кажу це з великим сумом, бо в даному питанні ми ведемо себе по-фарисейськи. Вдаємо, що в нас просто немає цієї проблеми.
– Добре, ти згадала про церкву. Як ти знає, грузини дуже релігійні, і у мене виникла конспірологічна думка, чи не є це рішення Конституційного суду своєрідною заготовкою для виникнення протистояння у суспільстві?
– Все може бути, але я думаю, що тут в певних людей просто виник економічний інтерес. Якщо Грузія піде шляхом покрокової легалізації, це значить, що вже є зацікавлені особи, які будуть заповнювати цю нішу. Якщо Грузія справді в цьому сенсі перетвориться на своєрідний Амстердам на Кавказі, то враховуючи щорічний приріст кількості туристів, країні це принесе немалий прибуток.
– Ти знаєш, я у 90-ті не могла собі уявити, що лишень через кілька років про Грузію будуть говорити, як про маяк демократії та країну з найпрогресивнішими реформами. Я дуже багато думаю про ці трансформації у Грузії, і мені здається, що ті зміни, які провів Саакашвілі в 2004-2012 роках, істотно випереджали суспільні уявлення про життя. Простіше кажучи, ця людина сильно випередила час і зараз Грузія доганяє ту планку, яку було поставлено. У першу чергу легалізацію марихуани підтримує молодь. А реформи в Грузії робились головним чином саме для молодих людей. Школярі та підлітки вперше побачили перспективу росту для себе, коли зуміли вступити до вузів без блату, а лише завдяки своїй копіткій праці у школі. У нашому суспільстві відбулись феноменальні зміни, і це рішення Констутуційного суду Грузії я розглядаю лише, як логічну ланку в ланцюжку необхідних змін, які наблизять Грузію до сучасного цивілізованого простору. Я спеціально взяла з собою стенограму засідання Суду Грузії, де у рішенні чорним по білому написано “Вживання марихуани є дією, захищеною правом вільного розвитку особистості”. В середині травня на вулиці вийшли десятки тисяч молодих людей проти політики держави стосовно свободи вибору громадян.
Тоді ЗМІ охрестили те, що відбувалося у Грузії, як “Клубна революція” – явище небувале для всього пост-радянського простору. Чи готова Грузія? На перший погляд може здатися, що не готова. На цьому грунті у країні не на жарт розпалюються протистояння. Але в той же час я вважаю, що це цілком нормально, адже такі трансформації завжди поєднані з конфліктами.
– Як думаєш, змириться церква з легалізацією марихуани?
– Ні. Для церкви в Грузії такі явища збиткові. У країні, де батюшка освячує iStore, легалізація марихуани виглядає справжньою диявольщиною. Це серйозний конфлікт у суспільстві, але ми повинні через це пройти. На жаль, церква в Грузії є одним із серйозних факторів, які заважають нормальному розвитку суспільства. Ця інституція зацікавлена у своїй владі і політичний істеблішмент змушений їх підтримувати. Не потрібно іти за прикладом далеко, ти мабуть знаєш, що недавно Прем’єр Грузії пішов у відставку через справу про вбивство підлітків? Прокуратура покриває справжніх злочинців, через що на вулиці вийшли десятки тисяч людей. А недавно стало відомо, що у цій справі замішаний син священика. Хтось показав цього священика? Хтось назвав його ім’я?! А у відставку іде прем’єр… Ні, я визнаю той факт, що у різні періоди історії Грузії церква грала позитивну роль і завдяки церкві ми, може, і вижили як нація, але сьогодні у нас абсолютно різні задачі і цілі. І тут сама церква має реформуватися і переглянути свої підходи.
Pingback: Ліванське золото. Гашиш із долини Бекаа (ВІДЕО) – Конопляна правда
Pingback: Як Канада готує своїх поліцейських до легалізації марихуани – Конопляна правда