“Лиголайзом” російські активісти називають легалізацію конопель. А під “легалізацією” росіяни розуміють … виключення рослини канабіс зі списків наркотичних речовин і відміну будь-якої відповідальності за її обіг.
На 5 травня у Санкт-Петербурзі була анонсована акція, яку організатори назвали конопляним маршем, “солідаризувавшись” з маршами за легалізацію канабісу, які проходить цього дня у різних країнах світу. Напередодні у російських ЗМІ пройшла інформація про те, що “конопляна” акція вперше “дозволена” місцевою владою. В Росії мирні зібрання “узгоджують” чиновники, а “неузгоджені” акції переслідує поліція. Остання спроба провести конопляний марш у Москві у вигляді “народних гулянь” в травні 2007 року закінчилась силовими затриманнями.
ЧИТАТИ: Канада. Легалізація це арешти? (ФОТО)
Щоб узаконити мирне зібрання у 2018 році офіційним організатором маршу в Санкт-Петербурзі став адвокат Аркадій Чаплигін. Йому належала ідея розбити марш на частини і “узгоджувати” його не з містом, а з районами. І в одному з районів вдалося отримати позитивну відповідь. Як виявилось, спроба обійти систему вдалася лише частково. Вже наступного дня адміністрація Невського району заявила про відкликання “дозволу”.
До останнього моменту ситуація залишалась незрозумілою. Відомо, що частина активістів в результаті приєдналась до масової акції Навального, а частина все-таки зібралась в домовленому місці, куди організатори подали автобуси. Як виявилось, автобуса вистачило одного. Він перевіз учасників “маршу” у парк на півночі міста, де і відбулося зібрання. Символіку замінили жовті повітряні кульки.
Напередодні “Конопляна правда” задала Аркадію Чаплигіну два запитання і отримала на них відповіді.
Конопляна Правда: Яку конкретну мету ставить перед собою акція, яку ви представляєте?
Аркадій Чаплигін: Якщо коротко, то головна мета – оглушити населення шокуючою інформацією. Зараз в Росії проживає близько мільйона людей, які відбули або відбувать покарання за порушення правил обігу наркотиків. Переважно це люди у працездетному віці, які “сіли” за тягу до марихуани – наркотика, який менш небезпечний, ніж його легальні “брати” – алкоголь і тютюн. Ці люди, замість того, щоб працювати, заробляти гроші, платити податки і поповнювати бюджет, посаджені державою нам на шию, вони живуть у своїх СІЗО та колоніях за наш рахунок. І звісно ж, важливо обивателя спантеличити питанням: чи не багато бере на себе держава, яка вказує нам, що можна курити, а що – ні?
КП: Коли ви говорите про “легалізацію марихуани”, що конкретно ви маєте на увазі? А ще точніше, які саме юридичні кроки для цього має зробити уряд РФ?