Характерною дією канабісу на людину є стрімке пробудження апетиту. І це ставить запитання: чи можна використовувати марихуану для лікування нервової анорексії?

Як повідомляє видання Наука Канабісу канабіноїди рослинного походження широко вивчаються як засіб від анорексії (або кахексії), пов’язаної з раком та ВІЛ/СНІД. Тим не менш,  досліджень ефективності щодо найпоширенішого різновиду – нервової анорексії, досі бракує.

Цитоване дослідження описує, як поводиться під час анорексії ендоканабіноїдна система людини – міжклітинний механізм передачі сигналів, який відіграє важливу роль у підтриманні рівноваги нашого тіла.  ЕКС, розташована в ключових точках, пов’язаних з прийомом їжі та витратами енергії, фактично координує наш енергетичний баланс. Тому її і розглядають, як перспективну мішень для лікування розладів енергетичного гомеостазу, таких як анорексія.

У нормальному стані ЕКС зазвичай “мовчить” і активується після впливу стресових умов. Така активація відіграє важливу регуляторну роль у контролі споживання їжі, енергетичного балансу, зберігання жиру та маси тіла через центральні та периферійні механізми на різних рівнях, включаючи мозок, шлунково-кишковий тракт, печінку, підшлункову залозу, м’язову і жирову тканини.

ЧИТАТИ:“Канабіс: наукове і медичне використання в Україні” – відбулась публічна дискусія (ВІДЕО)

У випадку тимчасової відсутності їжі мозок людини виробляє гіпоталамічні і мезолімбічні ендоканабіноїди, вони активують місцеві канабіноїдні рецепторів типу СВ1 і саме цей механізм відповідає за підвищення апетиту. Так відбувається стимулювання нейрохімічних шляхів, що лежать в основі як гомеостатичних, так і винагороджувальних аспектів прийому їжі.

Харчування буває гомеостазне (для підтримання енергобалансу) та гедоністичне (для отримання задоволення). У здорових людей гедонічне харчування характеризується збільшенням периферичних концентрацій ендоканабіноїду 2-АГ, що свідчить про залучення цього медіатору до модуляції харчової винагороди. Вчені дослідили периферичні ендоканабіноїдні відповіді на гедонічне вживання їжі у анорексиків у порівнянні із здоровими людьми.

Перед вживанням улюбленої їжі у звичайних/здорових людей підвищуються рівні 2-АГ та залишаються підвищеними деякий час після смачного. Це пов’язують із очікуванням задоволення від їжі за гедоністичного харчування. У анорексичних пацієнтів з недостатньою вагою концентрація 2-АГ в плазмі до або після прийому приємної їжі є незначною і не відрізняється від такої до або після прийому небажаної їжі, і у випадках обох прийомів рівні ендоканабіноїдів не змінюються після прийому їжі.

Експериментальні дані підтверджують думку про те, що ендоканабіноїди беруть участь у посередництві винагороди, пов’язаною із їжею. Дослідження на тваринах показали, що блокада канабіноїдного рецептора СB1 римонабантом може пригнічувати вивільнення допаміну у прилеглому ядрі, спричинене гедонічною їжею, і зменшувати споживання гедонічної їжі у тварин, яких тимчасово позбавили харчування.

ЧИТАТИ: Верховна Рада розглядає петицію про канабіс для науки і медицини (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Водночас кількість цих рецепторів значно збільшена в кортикальних і підкіркових ділянках головного мозку у пацієнтів з анорексією у порівнянні зі здоровими суб’єктами контролю. Ця надмірна активація СB1 у пацієнтів з анорексією є можливим довгостроковим компенсаторним механізмом ЕКС за умов анорексії. Разом із цим рівні анандаміду крові за анорексії є постійно підвищеними.

Окрім того виявлено, що концентрації ендоканабіноїдів в тонкому кишечнику збільшуються після вживання жирної їжі, яка для людей, як правило, є більш гедонічною, ніж нежирна їжа. Таким чином, у здорових добровольців селективне підвищення концентрації в плазмі 2-АГ до і, особливо, після впливу улюбленої їжі, може відображати відповідні зміни як у ділянках, пов’язаних з винагородою у мозку, так і у кишечнику; зміна відповіді у анорексичних пацієнтів може лежати в основі відсутності мотивації до споживання їжі або навіть підвищеної винагороди від відсутності споживання будь-якого типу їжі.

Функціональне дослідження візуалізації мозку показало, що анорексичні пацієнти мають гіпоактивацію ділянок головного мозку, що беруть участь у винагороді, пов’язаній з харчовими продуктами, після впливу зображень улюблених продуктів в умовах голоду та насичення. Зазначена гіпоактивація може бути первинною або набутою біологічною ознакою анорексії. Вчені допускають, що що дисфункцію мозку викликає саме неврівноважена фізіологія ендоканабіноїдів.

ЧИТАТИ: Вперше в історії. ООН переглядає юридичний статус канабісу

Взяті разом, ці дані підтверджують думку про те, що фармакологічний вплив на канабіноїдні рецептори та ендоканабіноїди, які є посередниками у реакціях винагороди за споживання їжі, може стати порятунком для людей, що страждають від анорексії.