Характерною дією канабісу на людину є стрімке пробудження апетиту. І це ставить запитання: чи можна використовувати марихуану для лікування нервової анорексії?
Як повідомляє видання Наука Канабісу канабіноїди рослинного походження широко вивчаються як засіб від анорексії (або кахексії), пов’язаної з раком та ВІЛ/СНІД. Тим не менш, досліджень ефективності щодо найпоширенішого різновиду – нервової анорексії, досі бракує.
Цитоване дослідження описує, як поводиться під час анорексії ендоканабіноїдна система людини – міжклітинний механізм передачі сигналів, який відіграє важливу роль у підтриманні рівноваги нашого тіла. ЕКС, розташована в ключових точках, пов’язаних з прийомом їжі та витратами енергії, фактично координує наш енергетичний баланс. Тому її і розглядають, як перспективну мішень для лікування розладів енергетичного гомеостазу, таких як анорексія.
Характерною дією канабісу на людину є стрімке пробудження апетиту.
У нормальному стані ЕКС зазвичай “мовчить” і активується після впливу стресових умов. Така активація відіграє важливу регуляторну роль у контролі споживання їжі, енергетичного балансу, зберігання жиру та маси тіла через центральні та периферійні механізми на різних рівнях, включаючи мозок, шлунково-кишковий тракт, печінку, підшлункову залозу, м’язову і жирову тканини.
У випадку тимчасової відсутності їжі мозок людини виробляє гіпоталамічні і мезолімбічні ендоканабіноїди, вони активують місцеві канабіноїдні рецепторів типу СВ1 і саме цей механізм відповідає за підвищення апетиту. Так відбувається стимулювання нейрохімічних шляхів, що лежать в основі як гомеостатичних, так і винагороджувальних аспектів прийому їжі.
Харчування буває гомеостазне (для підтримання енергобалансу) та гедоністичне (для отримання задоволення). У здорових людей гедонічне харчування характеризується збільшенням периферичних концентрацій ендоканабіноїду 2-АГ, що свідчить про залучення цього медіатору до модуляції харчової винагороди. Вчені дослідили периферичні ендоканабіноїдні відповіді на гедонічне вживання їжі у анорексиків у порівнянні із здоровими людьми.
Перед вживанням улюбленої їжі у звичайних/здорових людей підвищуються рівні 2-АГ та залишаються підвищеними деякий час після смачного. Це пов’язують із очікуванням задоволення від їжі за гедоністичного харчування. У анорексичних пацієнтів з недостатньою вагою концентрація 2-АГ в плазмі до або після прийому приємної їжі є незначною і не відрізняється від такої до або після прийому небажаної їжі, і у випадках обох прийомів рівні ендоканабіноїдів не змінюються після прийому їжі.
Вчені прогнозують ефективне лікування анорексії канабіноїдами (Ілюстрація Наука Канабісу)
Експериментальні дані підтверджують думку про те, що ендоканабіноїди беруть участь у посередництві винагороди, пов’язаною із їжею. Дослідження на тваринах показали, що блокада канабіноїдного рецептора СB1 римонабантом може пригнічувати вивільнення допаміну у прилеглому ядрі, спричинене гедонічною їжею, і зменшувати споживання гедонічної їжі у тварин, яких тимчасово позбавили харчування.
Водночас кількість цих рецепторів значно збільшена в кортикальних і підкіркових ділянках головного мозку у пацієнтів з анорексією у порівнянні зі здоровими суб’єктами контролю. Ця надмірна активація СB1 у пацієнтів з анорексією є можливим довгостроковим компенсаторним механізмом ЕКС за умов анорексії. Разом із цим рівні анандаміду крові за анорексії є постійно підвищеними.
Окрім того виявлено, що концентрації ендоканабіноїдів в тонкому кишечнику збільшуються після вживання жирної їжі, яка для людей, як правило, є більш гедонічною, ніж нежирна їжа. Таким чином, у здорових добровольців селективне підвищення концентрації в плазмі 2-АГ до і, особливо, після впливу улюбленої їжі, може відображати відповідні зміни як у ділянках, пов’язаних з винагородою у мозку, так і у кишечнику; зміна відповіді у анорексичних пацієнтів може лежати в основі відсутності мотивації до споживання їжі або навіть підвищеної винагороди від відсутності споживання будь-якого типу їжі.
Функціональне дослідження візуалізації мозку показало, що анорексичні пацієнти мають гіпоактивацію ділянок головного мозку, що беруть участь у винагороді, пов’язаній з харчовими продуктами, після впливу зображень улюблених продуктів в умовах голоду та насичення. Зазначена гіпоактивація може бути первинною або набутою біологічною ознакою анорексії. Вчені допускають, що що дисфункцію мозку викликає саме неврівноважена фізіологія ендоканабіноїдів.
Взяті разом, ці дані підтверджують думку про те, що фармакологічний вплив на канабіноїдні рецептори та ендоканабіноїди, які є посередниками у реакціях винагороди за споживання їжі, може стати порятунком для людей, що страждають від анорексії.
