Характерною дією канабісу на людину є стрімке пробудження апетиту. І це ставить запитання: чи можна використовувати марихуану для лікування нервової анорексії?
Як повідомляє видання Наука Канабісу канабіноїди рослинного походження широко вивчаються як засіб від анорексії (або кахексії), пов’язаної з раком та ВІЛ/СНІД. Тим не менш, досліджень ефективності щодо найпоширенішого різновиду – нервової анорексії, досі бракує.
Цитоване дослідження описує, як поводиться під час анорексії ендоканабіноїдна система людини – міжклітинний механізм передачі сигналів, який відіграє важливу роль у підтриманні рівноваги нашого тіла. ЕКС, розташована в ключових точках, пов’язаних з прийомом їжі та витратами енергії, фактично координує наш енергетичний баланс. Тому її і розглядають, як перспективну мішень для лікування розладів енергетичного гомеостазу, таких як анорексія.

У нормальному стані ЕКС зазвичай “мовчить” і активується після впливу стресових умов. Така активація відіграє важливу регуляторну роль у контролі споживання їжі, енергетичного балансу, зберігання жиру та маси тіла через центральні та периферійні механізми на різних рівнях, включаючи мозок, шлунково-кишковий тракт, печінку, підшлункову залозу, м’язову і жирову тканини.
ЧИТАТИ:“Канабіс: наукове і медичне використання в Україні” – відбулась публічна дискусія (ВІДЕО)
У випадку тимчасової відсутності їжі мозок людини виробляє гіпоталамічні і мезолімбічні ендоканабіноїди, вони активують місцеві канабіноїдні рецепторів типу СВ1 і саме цей механізм відповідає за підвищення апетиту. Так відбувається стимулювання нейрохімічних шляхів, що лежать в основі як гомеостатичних, так і винагороджувальних аспектів прийому їжі.
Харчування буває гомеостазне (для підтримання енергобалансу) та гедоністичне (для отримання задоволення). У здорових людей гедонічне харчування характеризується збільшенням периферичних концентрацій ендоканабіноїду 2-АГ, що свідчить про залучення цього медіатору до модуляції харчової винагороди. Вчені дослідили периферичні ендоканабіноїдні відповіді на гедонічне вживання їжі у анорексиків у порівнянні із здоровими людьми.
Перед вживанням улюбленої їжі у звичайних/здорових людей підвищуються рівні 2-АГ та залишаються підвищеними деякий час після смачного. Це пов’язують із очікуванням задоволення від їжі за гедоністичного харчування. У анорексичних пацієнтів з недостатньою вагою концентрація 2-АГ в плазмі до або після прийому приємної їжі є незначною і не відрізняється від такої до або після прийому небажаної їжі, і у випадках обох прийомів рівні ендоканабіноїдів не змінюються після прийому їжі.
