Чому штабістам Порошенка не вдається звалити супротивника звинуваченнями у “наркозалежності” і чому не зіграла ставка Зеленського на наркофобію?

Про це пише громадський діяч Тарас Ратушний на своїй сторінці у Facebook.

Для тих, хто зараз ламає списи у суперечці чи Зеленський наркоман, чи не наркоман, у мене цілих три новини і один урок. Урок невеличкий. А всі три новини погані.

Перша новина – для прихильників Зеленського і його штабів. Наркофобія в Україні 2019 року не працює так бездоганно, як в Росії. Поголовне тестування на наркотики – як фактор контролю суспільства та паливо для медіа-істерії – це безпрограшна ставка у РФ. Але тут Україна, 2019 рік. Ви як думали, коли сценарій писали, здасте аналізи ручному пальчевському, на крайняк Вова Олександрович підтягнуться на камери аля Черновецький у 2008-му? Ню ню. Це вже інша країна і інше суспільство. “Наркомани” – там же де і “КаМАЗи”. За порєбріком. Дайте кандидату почитати перед сном Стратегію державної політики щодо наркотиків. України, не переплутайте.

ЧИТАТИ: Віце-прем’єр Павло Розенко “не виключає” експертної дискусії про медичний канабіс

Друга новина – для прихильників Порошенка і його штабів. Риторика про ймовірну наркозалежність Зеленського вас не вивезе, принаймні туди, куди ви так хочете. Хочете в Європу – давайте про права людини понад усе. І про експертну базу. Сама лише наявність метаболітів психоактивних речовин в організмі людини не є доказом залежності від наркотиків. Не скочуватись у російську баюру, звідтам смердить, а ви там однією ногою.

Третя новина – для всіх виборців без виключення. Обидва кандидати показали, як вони багато знають про аналізи. Але забули нам озвучити корінь проблеми. Що в Україні насправді НЕМАЄ НІЯКИХ ПРАВИЛ у “грі в наркотики”. Наприклад, немає жодної сертифікованої лабораторії, яка би беапеляційно визначала сліди наркотичних речовин. Також немає державного органу, який би відповідно сертифікував такі лабораторії. І найголовніше – немає запиту (ні державного, ні суспільного) на вироблення таких правил. І саме тому одні касти крутять в судах експертизами, як циган сонцем, а інші касти чубляться у маршрутках і соцмережах наркоман Зеленський чи не наркоман.

Урок буде простий. Навіть у ситуації, коли політик грається у чорне дзеркало, коли його ховають від запитань, програма написана на лохотроні, а команда представлена мультперсонажами, є одна сфера, де шило завжди вилазить з мішка. Це публічна риторика і наратив. Наратив, якому співзвучний політик, і є та реальність, частиною якої він бачить себе / прагне бути. Реальність, у якій ми з вами житимемо у разі обрання президентом Зеленського чи Порошенка, насправді осяжна. Лише варто її роздивитись в деталях.

Так, з огляду на принципово різницю в поведінці з цими аналізами, це будуть принципово різні реальності. Але є і спільне: ніякої волі до встановлення правил гри. На момент, коли писався цей текст.

ЧИТАТИ: Уляна Супрун: ми підтримуємо закон про медичне застосування канабісу (ВІДЕО)