Субота, 13. Січень 2018

Німецький пацієнт. Як починався медичний канабіс у ФРН

Минулого року парламент Німеччини остаточно врегулював обіг медичного канабісу. А перший рецепт на коноплі у Німеччині було видано в лютому 2009. Заява на 5 сторінках заповнювалась в інтернеті, також вимагалась довідка від лікаря. Але придбати ліки за цим рецептом в ФРН було не так просто. В 2010 році доступ до лікування мали  близько … 40 громадян Німеччини. Це інтерв’ю було записано з одним із таких пацієнтів у березні 2010. Знайомтесь, Гюнтер Вейглейн.

Ви можете надрукувати моє прізвище. Якби Ви спитали мене про це рівно 6 місяців тому, я б вагався. Але зараз я купую канабіс абсолютно легально.
Гюнтер Вейглейн (Leafly.de)
Моя проблема почалася з ДТП у 2002-му.  Я був на мотициклі, коли машина вискочила поперек дороги, проігнорувавши заборону. Кості позросталися відносно швидко, але прийшли хронічні болі в спині. Хребет був ушкоджений, а після всіх операцій моя ліва нога стала на 4 сантиметри коротшою.  Я не міг працювати повноцінно. Лікарі виписували мені купу знеболювальних, щодня я їх вживав жменями. Біль вщухала на певний час, але починались побочні ефекти. Безсоння, запори, виразка шлунку. А найбільші проблеми були з печінкою, такі фармацевтичні навантаження – і вона би просто відмовила мені рано чи пізно.
ЧИТАТИ: Німеччина: канабіс – головний біль страхових компаній
Це буває так: ти засинаєш, як у тумані, а серед ночі тебе будить біль. Зіскакуєш із ліжка, дезорієнтований, розгублений. Бродиш по кімнатах, намагаючись зрозуміти, де ти і що відбувається. І тоді я спробував марихуану. Нелегально. Я чув про її ефект у моїх випадках, читав багато в інтернеті. Бо до аварії я ніколи не вживав марихуану.
Це була десь дев’ята вечора… перед тим я купив ЦЕ нелегально у свого друга. В моєму віці маєш багато друзів і знаєш, як і що дістати. Навіть у нашій Баварії дістати не проблема, як, мабуть, і в усьому світі. Я збирався викурити сигарету і спробувати заснути. Я закурив джойнт, де було багато тютюну і трошки того, що я цього вечора незаконно купив. Коли я викурив половину самокрутки – вирішив загасити.  Хотілося швидше лягти і не заважати своєму організму розслабитись.
А м’язи розслаблялись, вперше за всю хворобу, моє тіло, що інстинктивно зустрічало цим рефлексом біль, отримувало полегшення і розслаблення. Це було фантастично. Я відкинувся в ліжко, дослухаючись до кожного м’яза, тож і не зчувся, як заснув. Спав всю ніч. Це була перша така ніч за багато років. Як мало я спав досі!
Може вночі біль приходила? Але я навіть цього не знаю, бо не прокидався. Чи зникла біль? Такі болі не можуть зникати– надто сильні. Знеболювальні теж не допоможуть позбутися болі на 100 %. Може на 80%. Але 20% що залишаються, це ніщо! Але з цим можна жити, повірте. Марихуана діяла, але без побочних ефектів. Як завжди я пішов на роботу. Продовжував приймати таблетки, а ввечері знову покурив джойнт. За кілька днів знову навідав свого лікаря. Я розповів йому про своє “кримінальне” самолікування, чекав негативної реакції. Але її не було. Ми щиро поспілкувалися. Якщо це справді допомагає
– продовжуйте, була порада.

ЧИТАТИ: В Європарламенті закликати визнати терапевтичний ефект канабісу

І далі життя на таблетках, але тепер щовечора я викурював свій джойнт. І потроху почав позбуватися таблеток. Препарати один за одним зникали з чергових рецептів. За два місяці я вже не приймав вже нічого. Крім того, що я і далі купував нелегально.
Що думав я про це тоді?
Для мене першим було моє здоров’я, і канабіс був єдиною штукою, яка йому не шкодила. І реально допомагала. Мені щастило, я не мав через нелегальну коноплю ніяких проблем з поліцією. Аж два довгі роки. Майже три. До восьмої години ранку суботи 2 грудня, 2006 рік. Грудень – це пора передріздвяних вечірок. А мій бізнес – пересувні піццерії, зручно для приватних вечірок, дискотек чи будь-яких урочистих подій. В мене був 17 годиний робочий день, він скінчився саме під ранок суботи, коли я сів у машину і поїхав додому. За триста метрів був поліційний контроль. Алкоголь? Ні. Наркотики? Ні. Ми повинні зробити тест.
Коли ти відмовляєшся пройти тест в Баварії – ти вже підозрюваний. “Вийдіть з машини”. Мене обшукали, при мені було півграма. Офіційна підстава для аналізу крові примусово. Втрата ліцензії водія для мене була б катастрофою. Мій бізнес на цьому б просто закінчився. Здав аналіз крові в госпіталі, машину поставили до поліційного відділку, бо тест звісно ж показав сліди тетрагідроканабінолу. За два тижні за процедурою додому мав надійти офіційний лист про відкликання моїх водійських прав.
Я мав два тижні. Це, нагадаю, була субота. А в понеділок я вже був в Берліні, в 8.00 я змінив свою офіційну адресу проживання – на берлінську. Відтак і справу про мою ліцензію мусили переадресувати в столицю. Зважте, поліція в Баварії не хотіла слухати моїх пояснень, наявність ТГК у моїй крові я пояснив єдиною правдою, я вживаю канабіс з медичною метою, лише раз на день і лише перед сном, коли я не збираюсь водити машину. Видумайте цікавішу історію, сказали в Баварії.
В Берліні мене теж викликали до поліції і офіцер-жінка, років 50ти, мою історію вислухала. Мені не повернули права відразу, але я мав принести офіційну медичну довідку, яка би засвідчила мої, буцімто пацієнта, слова.
В Берліні. 2013 рік

ЧИТАТИ: В Ізраїлі закінчується конопля. Державі її треба набагато більше

Я звернувся до медичного університету в Гановері, там професор-невролог дав мені так заключення. В ньому було 43 сторінки – в Гановері дуже детально вивчили мій випадок з медичної точки зору. Зокрема у довідці говорилося головне: я є пацієнтом медичної марихуани, цей препарат є єдиним, що допомагає. І найголовніше – я справді приймаю його тоді, коли це не може вплинути на мої здатності керування авто.
Тобто вранці я прокидаюсь абсолютно дієздатною людиною, які б результати не показували тести дорожної поліції. Це було вирішальним. Це визначило спосіб мого подальшого існування. Відтоді я перепробував чимало сортів, підбираючи найкраще для мене. Прогуглив мабуть мільйон сторінок з усього світу з цього питання. Познайомився із сотнями таких, як я, пацієнтів.
Влада повернула мені водійські права. Життя стало майже безхмарним. Була єдина проблема. Я досі купував нелегальний канабіс. Так я став активістом. Це вже був 2007 рік. Тоді марихуана за рецептом була майже неймовірною штукою. Офіційно вона була дозволена. Але практика показувала – влада не спішить допускати до нових ліків багато охочих. Лише одиниці в ФРН могли похвалитися рецептом. Шукачів легального статусу 100% чекала безвихідь, прірва часу блукань бюрократичними лабіринтами. Хіба проблем не було з рецептами на дронабінол (патентований медичний засіб на основі синтетичних канабіноїдівред.). Але ж 10 мл. коштують 246 євро. Ціна безумна. Я спробував, ефекту не було. Після вагань я заповний в мережі аплікаційну форму на медичну марихуану. І ще через три місяці отримав від уряду свій новий офіційний статус і новий рецепт.
“Нас багато і ми йдемо!”, – Гюнтер Вейглейн виступає на конопляному марші в Берліні (FB Steffen Geyer)
Медична марихуана в Німеччині продається не в кожній аптеці. Це теж бюрократизована павутина, закупки аптеками легального канабісу. В моєму маленькому містечку мешкає 800 людей. І лише одна аптека. Там канабісу немає. В найближчу аптеку, де марихуана є, я їзжу 40 км. Щомісяця я відвідую свого лікаря, він констатує, що проблем з печінкою більше немає.
Пам’ятайте, будь яка система рано чи пізно піддається під напором очевидних речей. І, якщо ви чуєте, як десь кажуть, що медичний канабіс ніколи не узаконять – не вірте. Їхнє “ніколи” ніколи не зможе бути остаточною відповіддю. Зі свого досвіду я тепер знаю – щоразу, коли перед тобою закриваються двері, десь поруч є відкриті ворота.
Мені дуже подобається ваша газета, правда. Я не читаю українською, але знаю про вас багато. Серед моїх числених друзів є українці. Мій партнер у бізнесі, між іншим, теж українець. Тож дайте мені кілька примірників, їх буде кому почитати.

(інтерв’ю вперше опубліковано в газеті “Конопляна Правда” у червні 2010 року)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *