В Україні триває процес легалізації медичного застосування канабісу. Тому дуже часто виникають питання, що таке “медична марихуана” і чим вона відрізняється від “рекреаційної” та “технічної”? Пояснюємо.

Медична марихуана або медичний канабіс – це є канабіс та його складові елементи, в тому числі канабіноїди тетрагідроканабінол (ТГК) та каннабідіол (КБД), як форма лікарського засобу або препарату канабісу, рекомендована або призначена лікарем з метою лікування конкретних симптомів та захворювань. Тобто медичний канабіс це лікарський засіб у певній фармацевтичній формі, де ліючою речовиною є канабіноїди і який признається лікарями для своїх пацієнтів. Режими контролю обігу медичної марихуани відрізняються, залежно від того, який вміст тетрагідроканабінолу (ТГК) присутній в канабісі або препаратах канабісу.

ЧИТАТИ: Медичний канабіс обговорять на міжнародній конференції у Києві 31 травня

Рекреаційна марихуана, у свою чергу, це канабіс та його складові елементи, які використовується без медичного обґрунтування і терапевтичного супроводу.

Як пояснює український вчений-епілептолог Дмитро Ісаєв, медичним канабісом є використання хімічних компонентів канабісу в якості медичного препарату при різних патологічних станах людини під професійним наглядом спеціаліста.

“У всьому світі говорять про речовини, які викликають залежність, та психоактивні речовини. І вони можуть бути як ліками, так і засобами для рекреаційного вживання. Скажімо, той же морфій – це наркотик, але водночас і ліки, він використовується у медицині для знеболювання”, – говорить Дмитро Ісаєв, провідний науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця.

Національний інститут досліджень зловживання наркотиками США (NIDA, National Institute of Drug Abuse) дає таке визначення: «термін медична марихуана відноситься до використання цілої, необробленої рослини марихуани або її основних екстрактів (препаратів марихуани) для лікування симптомів хвороби та інших станів».

У країнах, де дозволено медичне застосування канабісу та препаратів канабісу, визначається допустимий поріг ТГК, як домішки. Препарати, де відсоток ТГК менший за встановлений поріг, не підлягають контролю обігу, позаяк не вносяться до переліків наркотичних речовин. Доведено, що в мінімальних кількістях ТГК, як домішка до КБД, не має психоактивного ефекту, оскільки канабідіол нівелює психоактивні властивості тетрагідроканабінолу. Ті препарати канабісу, де частка ТГК є вищою за допустимий поріг, також є лікарськими засобами (препаратами медичного канабісу), але їх обіг регулюється законодавством про обіг наркотичних засобів.

Таким чином медичною марихуаною або медичним канабісом є і ТГК-вмісні препарати канабісу, а не тільки препарати які містять виключно КБД з мінімальними домішками ТГК. Єдина різниця між ними, це режими контролю обігу. Наприклад, якщо КБД препарати мають мінімальний вміст ТГК (0,2% в ЄС, 0,3% в США, або 1% як в Швейцарії), вони не вважаються наркотичними засобами і не підлягають контролю обігу у відповідності до законів про контроль обігу наркотичних речовин.

Рослина Canabis Sativa з вмістом ТГК меншим за встановлений державною поріг вважається технічними (посівними) коноплями, а рослини, де такий вміст перевищує пороговий показник, їх класифікують, як психоактивні засоби, які підлягають тій чи іншій формі контролю обігу, у відповідності до законодавства про наркотичні та психотропні засоби. Але як препарати канабісу з мінімальним вмістом ТГК, так засоби із вмістом ТГК більшим за мінімальний, мають визнане медичне застосування.

ЧИТАТИ: “Медичний канабіс – наше право”, українські пацієнти звернулись до суспільства (ФОТО)

Рослина Cannabis Indica або “коноплі індійські” містить більш високі рівні ТГК (в співвідношенні до КБД) у порівнянні з Canabis sativa, тобто її рівні ТГК більші за мінімальні. Заспокійливий та снодійний ефект у Cannabis Indica, як правило, вище ніж у Canabis Sativa. Cannabis Indica теж можна віднести до медичного канабісу, якщо вона або препарати, виготовлені сировини Cannabis indica використовуються виключно з медичними цілями. Звісно, що обіг препаратів з Cannabis indica є контрольованим.

Слід пам’ятати, що в останні 40-50 років селекціонерами виведено багато гібридних сортів на основі Canabis Sativa та Cannabis Indica. Ці сорти також відносяться до медичного канабісу, якщо вони або препарати витовлені сировини цих гібридів використовуються виключно з медичними цілями.

Промислові сорти технічних конопель це сорти рослини Canabis Sativa, де рівень тетрагідроканабінолу знижено шляхом селекції. На основі Cannabis Іndica та гібридів рослини Cannabis технічні коноплі не розроблялися через високий вміст психоактивних канабіноїдів та більшої чутливості до температурних режимів. Тобто сорти технічної коноплі це сорти Canabis Sativa з вмістом ТГК меншим за мінімальний (0,2% в ЄС, 0,3% в США, або 1% як в Швейцарії), які використовуються в багатьох галузях народного господарства, таких як текстильна промисловість, виготовлення целюлози і паперу. Кострицю використовують для будівництва і як підстилку для тварин, насіння – у виробництві продуктів харчування, кормів для тварин. Технічну коноплю для виробництва препаратів для медичного використання не застосовують, оскільки сировина для медичного використання та фармацевтичної промисловості має зовсім інші стандарти і вимоги якості.

ЧИТАТИ: Уляна Супрун: ми підтримуємо закон про медичне застосування канабісу (ВІДЕО)

Як роз’яснює доцент кафедри військової фармацевтики Національної фармацевтичної академії Илларіон Ярошенко, на відміну від технічних конопель сировина для медичного канабісу вирощується у закритих приміщеннях із дотриманням надзвичайно високих стандартів виробництва. На цю технологію поширюються норми GMP (Good Manufacturing Practice), міжнародної системи стандартів управління якістю, яка гарантує постійний контроль за виробництвом ліків у відповідності до призначень лікарських засобів у фармацевтичній промисловості. Всі параметри навколишнього середовища, такі як температура та вологість повітря, світовий режим та спектр, рівень pH, концентрація поживних речовин та інші, ретельно контролюються на кожному етапі вирощування.

“Це високотехнологічне фармацевтичне виробництво, метою якого є отримання рослин із стабільними параметрами та максимально можливою концентрацію канабіноїдів задля того, щоб кінцеві ліки були доступнішими для пацієнта”, – зазначає Ілларіон Ярошенко. “Що більше сировини можна отримати з одного метру площини, тим дешевшою буде ця сировина, а відтак – вартість препарату для кінцевого споживача”.

З цієї ж причини, пояснює фармацевт, при вирощуванні канабісу для фармацевтичної промисловості не може йти мова ні про які “тисячі гектарів”. Медичні коноплі вирощують на невеликих виробництвах, організація яких потребує достатньо великих інвестицій на старті та вагомої інтелектуальної складової.

У свою чергу технічні коноплі не містять психоактивних речовин, тому можуть бути перероблені лише на волокно, костру, олію або насіння. “Навіть якщо спробувати екстрагувати з них канабіноїди, які там є у незначних кількостях, отриманий продукт ні в якому разі не можна вживати людям”, – зазначає Ярошенко. “Це буде небезпечний коктейль з залишків пестицидів, добрив, важких металів та алергенних білків”.

Вимоги до сировини з канабісу для медичного використання суттєво відрізняються від стандартів щодо технічних конопель. Тому помилковим підходом було би вносити у суто аграрні правила доповнень, пов’язаних з медичною та фармацевтичною галуззю. Для виробництва сировини медичних конопель має бути своя, окрема регуляція. Виробники медичного канабісу повинні отримати окремий регламент, де, як, за якими стандартами, на якої площі та з якими податковими преференціями вони мають будувати свій бізнес виробництва сировини для медичного використання.

Віталій Усенко, лікар-анестезіолог, науковий радник ПАТ «Фармак», член УМЕС, член ГС «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я», член Української Асоціації Медичного Канабісу, магістр управління міжнародним бізнесом, магістр з управління якістю