У Федеральний закон щодо наркотиків додають статтю, яка дозволить запустити проекти грунтовних наукових досліджень канабісу. Але не тільки наукових, і не лише досліджень.
Нижня палата парламенту Швейцарії (Рада Штатів) ухвалила закон, який дає зелене світло дослідженням вчених, а також пілотним програмам “кофі-шопів”, за аналогією до моделі Нідерландів.
П’ять швейцарських міст вже зголосилися до участі у експерименті. Досі Міністерство охорони здоров’я відкидало подібні заявки муніціпалітетів, аргументуючи відсутністю правового регулювання. Мовляв, закон про наркотики має бути доповнено “експериментальною статтею”, це дозволить офіційному Берну переглянути свою позицію.
“Майбутнє регулювання обігу канабісу потребує наукової бази для прийняття рішень”, – говорить Роберто Занетті, представник соціал-демократів у Швейцарському парламенті. За його словами місто Берн перед тим подавало заявку про намір розпочати пілотну програму кілька разів. Згідно проекту 1000 містян, які вживають канабіс, отримали би змогу купувати його легально через мережу аптек. Експериментальна модель мала б вивчатись науково, щоб в майбутньому стати фундаментом для політики держави щодо канабісу.
Зараз законопроект направлено до верхньої палати парламенту, де і вирішиться його майбутнє.
Женева, молоді люди палять канабіс на вечірці в яхт-клубі на Женевському озері (Photo by EyesWideOpen/Getty Images)
Рада Штатів складається з 46 представників всіх кантонів Швейцарії. Це нижня палата швейцарського парламенту, подібно до Палати Представників у США. Верхня палата, або Національна Рада, має 200 депутатів. Разом дві палати утворюють Федеральну Асамблею Швейцарії, яка збирається у Берні.
Згідно інформації, якою володіє уряд, канабіс регулярно вживає біля 300 тисяч швейцарців, хоча за іншими даними їх понад 500 тисяч з 8 мільйонів населення. Зберігання до 10 грамів без мети збуту в Швейцарії декриміналізовано на федеральному рівні, з 2012 року за це передбачено лише штраф. У окремих кантонах мізерні кількості взагалі депеналізовано, тобто не переслідуються навіть штрафом попри юридичну наявність такої відповідальності. Публічне вживання також вважається незначним правопорушенням, за яке передбачено штраф 100 швейцарських франків.
“Кофі-шопів” у Швейцарії вже чимало, цей ринок сьогодні оцінюється у 100 мільйонів швейцарських франків. Вони продають канабіс із високим вмістом канабідіолу (КБД / CBD), оскільки сорти з вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК / THC) до 1%, не класифікуються, як “наркотичні”. Будь-які коноплі, де рівень ТГК менше одного відсотка, згідно федерального закону, вважаються промисловими. Такий поріг для тетрагідроканабінолу в 5 разів вищий, ніж в інших країнах Європи (0,2%), це тому, що Швейцарія не є членом Євросоюзу і має змогу встановлювати власні закони щодо конопель.
Коноплі з вмістом ТГК меншим за 1% вважаються промисловими. Вони продаються в більш ніж 1000 тютюнових крамниць у Швецарії (CBD 420)
Поліція у Швейцарії використовує експрес-тести і портативні прилади, щоб визначати на місці рівень тетрагідроканабінолу в тому, що продається чи вживається.
В 2001 році Швейцарія майже узаконила вживання канабісу
У 90-х роках конопляні активісти було знайшли прогалину в швейцарському законодавстві. Закон про наркотики не встановлював різницю між промисловими та будь-якими іншими коноплями на підставі рівня ТГК. Тобто виникала “напівзаконна” можливість вирощувати коноплі і продавати їх для “ароматерапії”, наприклад. Конопляні магазини “ханфлоделіс” (“Hanflädelis”) почали відкриватись у Цюріху, а згодом – по всій країні. Коноплі там можна було придбати за помірними цінами.
У 2001 році Рада Штатів навіть затвердила законопроект про “ханфлоделіс”, а Національна Рада була готова схвалити його остаточно. Але через такий намір Швейцарія потрапила під шалений тиск з боку ООН. Від нейтральної країни вимагали дотримання міжнародних зобов’язань щодо наркотиків, зокрема Конвенції 1961 року, яка примушує всі країни дотримуватись заборони на обіг канабісу. Довершили справу звинувачення від Франції і Німеччини. Сусіди скаржились в ООН на збільшення потоків контрабанди через швейцарський кордон.
У вересні 2002 року Швейцарія стала членом Організації Об’єднаних Націй. Обираючи між легалізацією та членством в ООН швейцарці вибрали останнє. Федеральна Ассамблея скасувала попередньо ухвалений Радою Штатів закон про канабіс.
