В Іспанії за особисте вживання канабісу ув’язнення не загрожує, бо це не загроза для громадського здоров’я. Продаж сурово переслідується, але його не доведуть, коли ти не продаєш. Спроба кількох провінцій врегулювати законом діяльність конопляних об’єднань “індивідуальних” споживачів була успішною, але недовгою.

Соціальні канабіс-клуби в Іспанії довгий час були єдиною успішною громадською ініціативою, що надає членам організації фактичний доступ до канабісу. Вирощують вони спільно, але для особистих потреб. Вирощування  та зберігання для особистих потреб в Іспанії від початку було декриміналізовано і значною мірою депеналізовано, але, оскільки розміри урожаю бували різними, доводити  “особисті потреби” часто доводилось вирішувати в судах, в індивідуальному порядку. Соціальні клуби виникли, як колективний намір продемонструвати державі прозору економічну модель, яку вигідно узаконити. Держава до такої демонстрації ставилась обережно і приймати спеціальний національний закон не поспішала. Тож ініціативи раз і назавжди врегулювати обіг канабісу в соціальних клубах стали виникати на рівні провінцій, наприклад в Каталонії.

В Барселоні 28 червня 2017 року Каталонський парламент солідною більшістю (118 голосів з 127) ухвалив закон що регулює діяльність канабіс-клубів. Згідно законопроекту, асоціації повинні були отримати погодження від влади і спокійно вирощувати до 150 кілограмів на рік, для індивідуальних потреб виключно членів клубу. Законотворці, з метою чіткого відділення діяльності клубів від чорного ринку передбачили, що всі зареєстровані асоціації мали офіційно погодити та затвердити звіти про кількість рослин, урожаю, кількість членів в клубі, данні щодо транспортування та зберігання матеріалу – все чорним по білому. Зареєстрованим громадським об’єднанням законом відводився річний термін, щоб адаптуватись до нових вимог.

Але ні адаптуватися, ні порадіти ніхто особливо і не встиг. Вже в грудні того ж року, каталонський закон було визнано неконституційним, а його дію зупинено. Незабаром вирішилась доля аналогічного закону іншої провінції – Наварра. Конституційний Суд прийняв рішення на користь іспанської держави, зазначивши, що провінції не можуть самостійно регулювати вирощування та дистрибуцію канабісу. Таким чином, скасувавши законодавчі ініціативи в Каталонії, Наваррі, а також  Басконії,  яка здійснила спробу нарешті адаптувати закон до реалій ще в 2011 році.

“Якщо ти вживаєш коноплі для власного задоволення, але не хочеш годувати чорний ринок. Коли ти не медичний пацієнт і не можеш претендувати на канабіс за рецептом лікаря. Коли ви з друзями готові до легалізації, як рекреаційні курці, а держава ще чомусь до такої легалізації не готова. Вихід один – тобі в найближчий соціальний канабіс-клуб. Що? У твоєму місті немає соціальних канабіс-клубів? Ну то створи собі перший! Маленький, чи що?”

Marijuana.com запитали думку Гектора Бротонса Алберта щодо наслідків рішень Конституційного суду. Алберт є головою юридичного бюро, що спеціалізується на питаннях громадського здоров’я, та юридичних моментів сфери канабісу.

Якими на вашу думку будуть наслідки для діючих соціальних клубів в Іспанії?

Вердикт Конституційного суду Іспанії не закриває двері для створення нових клубів. Так само як і вирок Верховного суду стосується лише тих клубів, які згадуються у судовому рішенні. Проблема полягає в тому, що як і в вироку Верховного суду, Конституційний суд в своєму рішенні стверджує, що діяльність канабіс клубів не підпадає під доктрину спільного вживання. В іншому конституційному поданні, яке ще не розглядалось,  ми аргументуємо, що цю доктрину було створено 20 років тому для вирішення інших соціальних проблем. А зараз ми живемо в іншій соціальній реальності, яка потребує нової доктрини: доктрини соціальних канабіс-клубів.

Чи загрожує щось загальній моделі клубів?
Загальній моделі нічого не загрожує, оскільки в Іспанії є багато людей, які вірять що соціальні канабіс клуби сприяють охороні здоров’я та дозволяють їм нормалізувати вживання канабісу.
З іншого боку, клуби мають звернути увагу, що необхідно налагодити механізм захисту здоров’я учасників організацій та регулювати членство. Проблема також у тому, що ані Верховний, ані Конституційний суди не дали чіткого визначення, які клуби порушують закон, а які ні. Тому учасники канабіс-клубів не мають достатньо гарантій безпеки.

Чи будуть клуби закриватись через ці вироки?

Припускаю, що деякі соціальні канабіс-клуби, де учасники вважатимуть, що вони закон порушують, можуть закритись. Але все одно буде чимало і тих, хто вважає, що вони працюють в правильному напрямку,  мінімізують риски пов’язані з споживанням канабісу в регіоні.  І вони не закриються. З іншого боку, зараз парламентом створено дві спеціальні комісії: для вивчення терапевтичних властивостей канабісу та ризиків канабісу рекреаційного. Вони підтвердять, що соціальні канабіс-клуби насправді є способом мінімізувати ризики пов’язані з коноплями, що дозволить більшій кількості громадян об’єднуватись і вирощувати для індивідуального споживання.

ЧИТАТИ: Чому Франція декриміналізує споживачів канабісу?