Середа, 31. Січня 2018

Україна. Яких конопляних реформ ми хочемо?

“Легалізація”, “декриміналізація”, “депеналізація” – ми часто плутаємось, що це таке. А більшість людей взагалі вважає, що це одне і те ж. “Конопляна Правда” звернулася до Дмитра Гайдука з проханням профілактики безграмотності, а заодно щось порадити українським законодавцям на євроазійському роздоріжжі.

Легалізація – це визначення законодавчих умов, за якими має виконуватися те чи інше діяння. «Легалізувати» значить не «дозволити», а «регламентувати»: встановити правила, налагодити контроль, оподаткувати. Так, наприклад, одностатеві шлюби в Україні не легалізовані – але це не значить, що вони не дозволені. Це означає тільки те, що держава не бажає втручатися у справи одностатевих сімей – реєструвати їх, розводити, ділити майно, призначати аліменти. Хай собі живуть як хочуть.

ЧИТАТИ: Канада. Легалізація – це арешти

Так само було в Україні і з канабісом – аж до 1960 року, коли хвилі американської антимарихуанової істерії врешті-решт докотилися і до наших берегів. Курити чи не курити коноплі, кожен вирішував сам для себе; вони не були легальні, але й не були заборонені. Зараз ситуація інша: ми вже маємо абсолютну заборону, котра може бути частково знята у разі легалізації.
Але це не єдиний, і навіть не найліпший, спосіб полегшити життя любителям канабісу і тим, кому потрібен доступ до лікування.
ЧИТАТИ: Історія. Канабіс у СРСР
В Украіні чимало наркотиків завжди були легальними. Кокаін, морфін, кодеін, амфетамін, метамфетамін та ще кількадесят популярних наркотиків та психотропів можна придбати в аптеках за наявності відповідного рецепта. Така форма легалізації називається медичною. Канабіс українці придбати в аптеках не можуть. На сьогодні медичні препарати з канабісу реалізуються через аптеки більшості штатів США, Канади, Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Португалії, Індії і багато ще де.
В Україні, на жаль, медично легальним є лише один синтетичний каннабіноід – дронабінол, але і той – американського виробництва. В аптеках його немає. Тож дронабінол і всі решта доступні лише на чорному ринку.
Існує також комерційна модель легалізації, найчастіше застосовувана до таких популярних наркотиків, як алкоголь та тютюн. Комерційна легалізація передбачає обмежений безрецептурний продаж у спеціально відведених місцях.
Обмеження зазвичай пов’язані із віком покупців, часом роботи, наявністю реклами та супутніх товарів. Наприклад, у Індії, алко-шопи працюють лише до восьмої вечора, не продають неповнолітнім та не містять ніяких товарів, крім високоградусного алкоголю та пива.
Із такими ж обмеженнями працюють в Індії і державні крамнички з продажу конопляного порошку – бханг-шопи.
Бханг-шоп у Індії, державний магазин.
Могли б працювати і в нас, наша конопля теж добра. Але не працюють, бо комерційну модель легалізації вважає неприпустимою трохи більше, ніж 80% українців.
“То чим відрізняється декриміналізація від легалізації?”
Тетяна, Київ.
Декриміналізація це відміна кримінального переслідування за діяння, яке не вважається серйозним проступком. Юридично це перекваліфікація частини кримінально караних діянь і переведення їх в розряд адміністративних, дисциплінарних та інших правопорушень або правомірних дій. Правомірною дією зберіганню без мети збуту заважає стати Конвенція ООН, яку підписала Україна. Але адміністративно караною  – абсолютно в межах міжнародних зобов’язань. Україна в ООН не одна, всім державам доводиться якось викручуватись.
Тому «декриміналізація дрібних наркозлочинів» – не фантазія наркомана, а реальна політика цивілізованих країн, в тому числі і України.
Насьогодні у нас декриміналізовані «виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання» конопель без мети збуту, якщо вага не перевищує 5 грамів. Законодавці в 2000 році вважали такі масштаби надто дрібними для кримінального провадження, тож з ними має розбиратись адміністративний суд за ст. 44 КУАП – «штраф від вісімнадцяти до сорока трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб». В інших країнах інакше: наприклад, в Нідерландах «великий розмір» починається з 30 г, а в Індії – з 1 кг марихуани. Але принцип той самий: поліцейським наказуть не відволікатися на дрібниці і займатися більшими партіями.
Публікація Дмитра Гайдука в газеті “Конопляна Правда” (konopravda.com)
Форми декриміналізації бувають різні: у низці випадків вони прямо прописуються в законі, але частіше – у вигляді поправок до підзаконних актів.
Наприклад, можна вивести якусь речовину із списку «особливо небезпечних» чи збільшити цифру в графі «великий розмір». Перший метод застосувала Великобританія: марихуану там поселили у списку В, до снодійних та стимуляторів. Другим методом діяв свого часу уряд Російської Федерації. Встановивши «великий розмір» по марихуані на межі 20 грамів, він зміг одномоментно випустити з в’язниць 40 000 людей, що сиділи там за менші кількості. Щоправда, пізніше ФСКН РФ «попрохав» встановити поріг у 6 грамів.
Декриміналізація якогось незначного правопорушення, не означає, що тепер це “можна” робити законно. Бо залишається адміністративна відповідальність.  Але і на адміністративну може не витрачатись робочий час поліцейського може і не застосовуватись, якщо “порушник” не становить суттєвої загрози для громадської безпеки і здоров’я.
«Вы там в своей «Объективной реальности» определитесь
наконец: вы против ментовского беспредела или хотите,
чтобы у нас тут в киосках торговали травой, как пивом?»
Иван
«Депеналізація наркозлочинів» – це коли наркозлочинця взагалі не судять, а відпускають, з конфіскацією наркотика або навіть без конфіскації. В тій чи іншій мірі цим має займатися будь-який порядний поліцейський, інакше суди та в’язниці в момент задихнуться від «наркозлочинців». Українська міліція (від 2014 – поліція), наприклад, завжди охоче депеналізувала «зберігання в невеликому розмірі» і навіть «збут у великому розмірі» – але не безкорисливо і, звісно, не завжди.
Показово, що розпорядження керівництва МВС (2006 рік) ловити лише наркозбутчиків і фактично депеналізувати «зберігання в невеликому розмірі» (але безкорисливо і завжди) особовий склад урочисто проігнорував. Натомість за наступні роки апарат МВС успішно вибудував конвеєр “наркорекету”. Пам’ятаєте? Це коли за будь-яку кількість на кишені закривали на три доби (“за підозрою у вчиненні наркозлочину”), а потім або відсипали, або досипали. А коли з новим кримінально-процесуальним кодексом (2012 р.) такі фокуси перестали проходити, МВС суттєво втратили до наркозлочинів “економічну мотивацію”, а відтак і інтерес.
І в Україні відбулась депеналізація “наркозлочинів” (за них сьогодні засуджують в рази менше), а найбільше ця депеналізація торкнулась не дрібних правопорушень, а … збуту наркотиків. І це явний непорядок, який треба виправляти декриміналізацією діяння, передбаченого ч.1 ст. 309 ККУ (зберігання невеликих кількостей наркотичних речовин, в т.ч. канабісу). Тоді поліція займеться в першу чергу збутом і зберіганням великих кількостей. А незначними правопорушеннями – вже як руки дійдуть.
Поліція ловить курців – збут уникає покарання. Логіка декриміналізації в цифрах.
У Нідерландах депеналізовано таке діяння, як торгівля канабісом у спеціальних закладах – тобто, за законом за це можна сісти на два роки, а на практиці сам Генеральний Прокурор не рекомендував за це саджати. Лише у 2017 Нідерланди ухвалили закон, що врегулював, звідки ж береться у “спеціальних закладах” канабіс.

 

ЧИТАТИ: Нідерланди. Звідки береться конопля у кофешопах?

Поліція Великобританії має право арештувати споживача нелегальних речовин, але не може віддати його під суд: вживання хоч і вважається кримінальним злочином, але ніякого покарання за це не передбачено.
Останній випадок є красивим прикладом юридично оформленої депеналізації. Згідно роз’яснень уряду зберігання невеликої кількості канабісу у Великобританії не “буде”, а “може бути накладено штраф”. Це прозорий натяк, що може бути і не накладено, веди себе лише пристойно.
Депеналізація може виражатись, не лише у відміні, а і у пом’якшенні покарання. Тут, як приклад, можна навести Грузію, де в 2016 році відмінили ув’язнення, як покарання за вживання та зберігання до 70 грамів канабісу. Але позбавлення волі умовно і штрафи – залишилися, як нікуди не ділась і кримінальна відповідальність за зберігання.
Але у Грузії, крім “зберігання”, була ще і кримінальна (!) стаття за “вживання”, це саме її нещодавно визнали неконституційною і залишили за вживання лише адмінштраф.
В Україні вживання наркотиків не те, що депеналізовано, а взагалі не містить складу правопорушення. Навіть адміністративного, якщо  не йдеться вживання в публічних місцях. В цьому випадку ми куди прогресивніші за Грузію і точно значно кращі за Іран, де за вживання можна отримати рік за гратами.
Але не хотілося б, або наші законодавці та правоохоронці зупинялись на досягнутому і дивилися у бік Ірану. Все-таки Україна – європейська держава і нам є куди рости. Ми ще можемо легалізувати медичні коноплі, декриміналізувати їх зберігання до 30 грамів та депеналізувати торгівлю в спеціально відведених місцях. Потрібно для цього зовсім небагато.
Для того, щоб узаконити доступ хворих до лікування канабісом та препаратами на його основі потрібно:
1. В «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» перенести позиції «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу» та «Тетрагідроканнабінол» з «Таблиці I» в «Таблицю II». Це дасть можливість його законного використання, як медичного засобу, та контролю обігу на рівних з іншими речовинами з переліку контрольованих речовин.
2. Прийняти закон про повноваження державного органу, який визначатиме ліцензійні умови і видаватиме ліцензії – на виробництво сировини, її переробку і професійний супровід терапії.
Медичний канабіс – контрольований доступ, професійний супровід терапії (red-med.ca)
Для декриміналізації незначних правопорушень, пов’язаних з наркотиками (зберігання без мети збуту) потрібно зробити наступне.
В таблиці «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що перебувають у незаконному обігу» внести в графу «Невеликі розміри»:
Канабісу смола (гашиш) – до 3 г
Канабісу екстракт (настоянка) – до 2 г
Канабіс – до 30 г
А от для легалізації рекреаційного вживання (для всіх повнолітніх, в авторизованих місцевою владою закладах), слід буде зробути ще один крок.
Кофешоп у Амстердамі. Депеналізація збуту – до першого порушення (hotelscombined.com)
Наказати міліції не чіпати офіційно зареєстрованих ділерів, чиї заклади відповідають наступним вимогам:
– не більше 5 грамів в одні руки за один раз;
– ніяких інших наркотиків та ніякої реклами наркотиків;
– ніяких порушень громадського порядку і ніякої торгівлі алкоголем;
– ніякого продажу неповнолітнім та ніяких неповнолітніх у закладі.
І внести ці правила в ліцензійні умови разом з контролем якості.
Нічого складного, як бачите. Навіть Кримінальний Кодекс міняти не треба.
Дмитро Гайдук

 

Вперше надруковано в газеті “Конопляна Правда”. Передрук – за умови гіперпосилання на konopravda.com

2 Відповіді на «Україна. Яких конопляних реформ ми хочемо?»

  1. BAT.KK

    Чому свободу і доступ до продукту потрібно забороняти, ліцензувати і т.д.?
    Людина їсть 1 яблуко щодня і їй це подобається, наслідків для себе і суспільства мінімум (крім біологічного сміття, яке легко переробити), попит на яблука завжди високий, ціна помірна, яблуні ростуть в кожному саду і на вулицях…який сенс спеціально регулювати обіг яблук??
    Я обожнюю дивитися на Світ, і не бачу причин для різного ставлення до канабісу, тютюну, хмелю, соняшника, сої чи будь-якої іншої загальновживаної культури. Не логічно і дивно все це..
    Розумію, що для нашого люду потрібна якась “історія” щоб повернути продукт на ринок, але віддавати цю тему високим чинам-хаслєрам-акторам-неандертальцям і пропонувати в тексті такий мінімум… це точно не до кінця сформована позиція, яка навряд відображає інтереси більшості суспільства.

  2. Taras Ratushnyy Post author

    “Більшість суспільства” виступає за заборону)) чи ви з якої планети?))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *